Маніпуляції. ч.6
Контекст
Йди сюди, я тобі контекст вирву
1
Спочатку приклад
Коли ти щось постиш чи пишеш – то є лиш одна головна штука.

Не грамотність, не аргументи і не мова.

Контекст.

От якраз і покажу на прикладі цієї картинки, як це працює.
З фейсбуку Процишина
Отже, якась тьотя із департаменту освіти пизданула про те, як було добре за совків. Звідки вона знає – хз. Мені вже достатньо років, але за совків мені жити не довелось. Навіть мої батьки були в 1980 фактично дітьми.

Але вона пизданула. "Час, коли: не було ковіду, ми не боялись пити з автоматів..." і так далі.

Далі Процишин (це веселий проукраїнський дядько) бере той же пост, публікує його ІЗ ОДНІЄЮ ВІДМІННІСТЮ — він домалював нквд-шника на картинку. І його контекст зрозумілий – ага, не боялись пити, але декого з нас розстріляли. [сарказм] Охуєнний час був, блять [/сарказм].

Але люди не зрозуміли цієї іронії.

Його (проукраїнська) авдиторія побачила, що хвалять Совок і понеслось. Не всі, звісно. Але багато людей були не в контексті. Срач завірусив – і все більше людей приходило, які були поза контекстом.

Більше срачу богу срачів.
2
«А мене це як стосується»
Коли ти кажеш комусь щось – то в них власний контекст.

Я кажу дівчині: «В тебе три кота? Це ж шерсті дофіга».

  1. Якщо дівчину заїбали тим, що вона самотня і помре з котами – вона дуже погано відреагує. Точно запам'ятає, що я критикую її образ життя.
  2. Або вона валяє шерсть і продає іграшки – тоді вона зрадіє, і почне розповідати, скільки насправді шерсті.
  3. Або в неї зараз день невдалий – і їй геть не хочеться розмовляти з малознайомими людьми про особисте.

А насправді, в мене контекст – «ти круто почистила свої штані. Як то вдається, бо я вічно як з лісу».

Контекст.

Тобі треба зрозуміти, в якому контексті зараз людина, якщо ти хочеш порозумітись.

А для цього треба більше слухати.

Мурк і цьом.
Сподобалась стаття?