В нас додаток для iPhone та Android
Close
#ttm_стаття

Про рішення за 2 хв

Про правильні і неправильні
Одного разу ми з Танею почали про це сперечатись... І не пройшло півроку, в мене з'явилось бачення:)

Отже, Таня казала, що нема правильних-неправильних вчинків. Я підкреслю, що саме вчинків. Будь-який вчинок в моменті правильний для тебе. Бо це твій вчинок і твій досвід. Типу, дитина суне пальчик у вогонь, обпікається... І формує досвід.

А я кажу, що існують правильні-неправильні рішення. Знову підкреслю, що говорю про рішення. Будь-яке рішення має наслідки. І от наскільки наслідки відповідають очікуванням – визначає правильність чи неправильність рішення.

Давай на прикладі

Наприклад, на пляжі можна стрибнути у воду із 5 метрів. Інші люди роблять це із задоволенням, тому ти стрибаєш. Але ти не вмієш це робити як треба, тому твоя ляшка тепер болить. Рішення було неправильне (або невдале), адже наслідки не такі, як ти очікувала чи очікував. А от вчинок – в моменті потрібний, бо в тебе тепер є власний досвід. Надалі ти зможеш краще стрибати чи вирішити не стрибати.

Або ж ти не стрибаєш. І це теж буде твій вчинок, бо це ж твоє життя. Саме тобі вирішувати і отримувати твій досвід.

Так само з інвестиціями в криптовалюту.

Ти можеш вкласти 1000, а забрати 900. Відповідно ти не заробиш – рішення було невдалим. Але перший (вкласти) і другий (забрати) вчинки не можуть бути неправильні в той момент.

Це не сране рівняння, яке потребує рішення. Це твоє життя:)

Це ж теорія, правильно? Вона ніяк на життя не впливає?

Ще й як впливає.

З оцією хуйнею купа проблем:

  1. Людина робить вчинок, а затим жалкує і думає, як би було, якби вона так не зробила.
  2. Людина не може відважитись на вчинок, бо не знає правильного рішення.

Що робити, якщо ти жалкуєш?

Припинити жалкувати:) Бу.

А якщо серйозно, давай спробуємо такий метод – спочатку вигадуєш, що будеш робити в поточній ситуації, а затим жалкуєш.
Наприклад, в 3 класі мені поставили першу двійку. За музику здається. Це була нова школа, там був диктант і... Ну, двійка. І от я лежу в ліжку вночі – батьки ще не бачили, а я все ще не знаю, як писати ті срані музичні диктанти... І тоді мені прийшло в голову геніальне рішення – спочатку вигадати, що робити далі. Тоді мені здалось, що норм варіант, то розповісти вранці батькам. З тим і заснулось:) Все порішалось, до речі. Але я не про це.
Спробуй вигадати, що робити далі зараз, а вже потім жалкувати.

Переживаєш про сказану дурницю на роботі? Вигадай, чи будеш вибачатись чи ігнорувати. Переживаєш, що подряпали машину? Виріши, що будеш робити, а тоді вже мрій про те, щоб це ніколи не трапилось. Звільнилась і переживаєш, що це неправильно? Тобі сайт роботи показати чи що? Реєструйся і заповнюй своє резюме, а вже потім можеш жалкувати.

Просто спробуй, як вправу.

Що робити, якщо ти не можеш відважитись?

Не дарма було трохи вище про стрибки в воду. В певний момент в мене не вийшло. Так і залишилась моя тушка стояти згори – ні туди, ні сюди. Після в мене було пару днів самокопання, але тепер я краще знаю себе. Чим більше я думаю, тим менше шанс, що стрибну.

Тому тут спробуємо іншу вправу. Скажи, хай інша людина прийме за тебе рішення.

Мене скидали з мосту. І норм. Роботодавець вирішував за мене, на якому ноуті мені працювати. І норм. Я живу в тому районі, який обрали мої батьки. Окей. В незнайомих закладах пию коктейлі, які рекомендує бармен. Супер, взагалі.
Так я здобуваю частину досвіду і можу прорефлексувати, подобається мені чи ні. Це простіше вибір, ніж сотні невідомих варіантів.

Тільки не забувай, що то твоє життя — не можна жити так, як подобається іншим. Спростити собі вибір — то є норм, а відмовитись від вибору — то край.

Головне – пам'ятати головне

А так як ти не вмієш часто формулювати свої очікування, то ще й рішень правильних нема.
Будь-який собака поводир, якщо ти не знаєш, куди хочеш...
В мене в житті було 3 імпульсивних звільнення. Бо заїбало. А так як не було особливих очікувань, тому і незрозуміло, чи це було правильно. По грошам і комфорту – тепер очевидно, що так. Однак могло бути гірше. В моменті я ж бо ніколи не знаю, який вчинок краще.

Якби мені тоді хотілось прийняти краще рішення, то бажано було б сформулювати свої очікування – наприклад, зп більше – і йти до нього.

Але це не завше вдається.

І зараз більш-менш спокійний час, щоб жодне рішення не було «остаточним». Тому роби зі своїм життям, що хочеш. Вигрібати і отримувати плюшки теж тобі.
Що по статті?